Шановні колеги! Представляємо вашій увазі чергову статтю психоаналітикині Н. Наливайко \”Етичні трансгресії у психоаналітичній практиці під час війни, що триває\”. Традиційно наводимо декілька тез для ознайомлення:
1. А.Ґоломб говорить, що оскільки і пацієнт, і терапевт мають власні ідентифікації та ідеології, у «нормальний» час терапевту вдається абстрагуватися від своїх політичних поглядів, соціальних і моральних понять, щоб ставитися до поглядів пацієнта нейтрально і без осуду (Ґоломб, 2000). «У мирний час психоаналіз розгортається між двома людьми в ізольованій кімнаті, при тісному контакті, і пов\’язаний із внутрішнім світом пацієнта, вільним та віддаленим від зовнішньої реальності», –пише авторка (Ґоломб, 2000). У таких аналітичних умовах зовнішня реальність розгля-дається, як настирливий і небажаний вплив на вільні асо-ціації, навіть якщо аналіз завжди визнає реальні загрози, конфлікти та переслідування зовнішніх світів
2. Першим і для мене дуже важливим пунктом зміни психоаналітичної парадигми на початку війни, що викликав зсув у етичних межах, стало те, що психоаналітик і аналізований опинилися в одній спільній катастрофічній зовнішній реальності. Багато з них пережили і продовжують переживати травматичні події: окупацію, обстріли, ракетні удари, розлуку з сім’єю, деякі з них – матері чи дружини учасників бойових дій, які воюють на передовій, деякі – навіть удови чи матері, які втратили на війні своїх синів. Уже в перші дні та місяці війни можливість дотримання ідей Фройда про психоаналітичні простори та терапевтичні межі зазнала краху.
3. Гнучкий графік сеансів став не просто робочим момен-том, а й засобом вираження теплого ставлення до паці-єнта, показником турботи аналітика про нього. У процесі взаємного контролю, у багатьох групових дискусіях ми, як аналітики, мали допомагати самим собі в усвідомленні та активному впливі на цю ситуацію. Багато аналітиків висловлювали «материнську» позицію, прагнучи покра-щити фізичний, а не лише психоемоційний стан пацієнтів.Деякі бачили в цьому своє місце у війні, актуальну допомогу іншим, вихід частини власної фрустрації
Детальніше прочитати про зміни, що зазнала психоаналітична практика можна за посиланням: http://journals.npa.org.ua/index.php/psy/article/view/15