Люди – це соціальні тварини
Марк Аврелій
Наше існування починається з одинокого
крику у тривожному очікуванні відповіді.
Ірвін Ялом
Самотність сьогодні – це не лише наслідок випадкових обставин, але й свідомий вибір мільйонів людей в розвинутих країнах. Це нова соціальна реальність великих міст, відповідальне рішення молодих представників «креативного класу», і літніх людей, що бажають старіти в самотності.
Ерік Кляйненберг «Життя соло. Нова соціальна реальність»
Анотація. Науковці та спеціалісти сфери психічного здоров’я зазначають, що в останнє десятиліття значно змінився характер людської комунікації. Тенденції трансформації сучасного суспільства відображаються і на контекстах стосунків. Людська взаємозалежність існує на всіх рівнях: громадському, особистому, субатомному. Розвиток емоційної компетентності як один із ресурсів збереженняпотенціалу людської спільноти.
Ключові слова: стосунки між людьми, тенденції сучасного суспільства, самотність, «погладжування».
Abstract. Mental health scholars and experts say that the nature of human communication has changed significantly in the last decade. Trends in the transformation of modern society are also reflected in the context of relations. Human interdependence exists at all levels: social, personal, subatomic. The development of emotional competence as one of the resources of preserving the potential of the human community.
Keywords: relations between people, tendencies of modern society, loneliness, «stroking»
Ми живемо усвіті VUCA – volatility (нестабільність), uncertainty (невизначеність),complexity(складність),ambiguity(неоднозначність). Відповідно, реальність, що нас оточує, несе багато тривог і потребує немалих ресурсів для адаптації. У День психічного здоров’я, що відзначався в жовтні 2019 року, у більшості країн світу проходила акція «40 секунд дії» (український слоган МОЗ: «40 секунд можуть врятувати життя»). Ідею акції спонукали наступні серйозні дані: кожні 40 секунд на нашій планеті хтось позбавляє себе життя; за останні 45 років кількість самогубств у всьому світі збільшилася на 60%; у деяких країнах самогубство є однією з трьох основних причин смерті серед людей у віці 15-44 р. і другою за значимістю причиною смерті серед молодих людей від 10 до 24 рр. Означені цифри не враховують спроби самогубств, які відбуваються у 20 разів частіше, ніж завершені самогубства. В Україні торік покінчили життя самогубством 6,5 тисячі людей (дані Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України) [5]. Отже, якщо повернутися до ідеї « 40 секунд дії»,то вона звучала так: «Якщо ви маєте близьку людину у скрутному становищі –поговоріть з нею принаймні 40 секунд. Підтримайте її».
Ідея актуальності взаємної підтримки серед людей як ресурсу збереження спонукала нас до дослідження цієї проблематики. Науковці та спеціалісти сфери психічного здоров’я зазначають, що в останнє десятиліття значно змінився характер людської комунікації: вона набула рис незалежності, дистанційованості, ізольованості, самотності та втрати інтимності. Суспільство перестає спілкуватись, а замість того посилає комунікати, нема часу та відчуття потреби проявити зацікавленість щодо іншого. Для узагальненого розуміння різнобічності порушень взаємодій між людьми було введено поняття «синдрому емоційного холоду» (Терещенко Н.М., Кочарян А.С.). Під цим мають на увазі складності встановлення та підтримки стосунків психологічної інтимності. Як писав Еріх Фромм, як не глибоко і пристрасно прагнемо ми любові, все інше ми вважаємо більш важливим: успіх, престиж, гроші, владу. Майже всю нашу енергію ми витрачаємо на те, щоб навчитися досягати цих цілей. І у нас майже не залишається ресурсів на оволодіння мистецтвом стосунків (любові).
Самотність життя у великих містах; відсутність значущих контактів на роботі; дистанція, яка розділяє близьких друзів і сім’ї – ці та багато інших аспектів сучасного життя загострюють наш емоційний голод. Ми часто відчуваємо себе втомленими, невпевненими, переживаємо розчарування, неуспішність. У такі моменти ми всі маємо потребу у чиємусь співчутті. «Відчуження – ось доля окремої
людини при капіталізмі. Які ж взаємини сучасної людини з її побратимами? Це відносини двох абстракцій, двох живих машин, що використовують один одного. Роботодавець використовує тих, кого наймає на роботу, торговець використовує покупців. У наші дні в людських стосунках рідко знайдеш любов або ненависть. Мабуть, в них переважає чисто зовнішня дружелюбність і ще більш зовнішня порядність, але під цією видимістю приховується відчуженість і байдужість. І чимало тут і прихованої недовіри» [1].
Неможливо розглядати тему людської самотності, уникаючи інших проблем суспільної системи. Гедонізм, тотальна комерціалізація відносин, жадібність і нігілізм – ці елементи суспільства існують досить давно. Але саме в сучасному суспільстві вони доросли до неймовірних розмірів. Ще один значимий контекст сьогодення цифрові технології. Вони дозволяють нам спілкуватися практично з ким завгодно і коли завгодно. Рамки комунікацій стираються, і можливостей для діалогу один з одним стає все більше. Разом з тим, соціолог Лінн Сміт-Ловін провела дослідження і виявила, що число близьких друзів у більшості сучасних людей скоротилося з трьох до двох. У нас сотні «друзів» в соціальних мережах, але справжніх, дійсно близьких, стає все менше. Приблизно один з десяти учасників згаданого дослідження зізнався, що у нього взагалі немає друзів [2].
У червні 2006 року в США було опубліковано дослідження, згідно якого 25% американців зізналися: у них немає близьких друзів або людей, яким вони могли б довірити приватне або висловитися. Це в півтора рази більше, ніж в кінці 20-го століття. За даними британського Червоного Хреста, в країні від самотності страждає кожен сьомий житель країни. А це не менше 9 мільйонів. Для багатьох за еталон щасливого і спокійного життя вважається шведське суспільство. Але самотність у Швеції – одна знайсерйозніших соціальних хвороб. Майже половина сімей у країні – самотні,бездітні дорослі.Вони часто відвідують психологів,але це не дуже кардинально вирішує проблему. Подібна ситуація спостерігається в багатьох розвинених країнах. «Мені потрібно поговорити, а слухати мене нікому. Я не можу говорити зі стінами, вони кричать на мене. Я не можу говорити з дружиною, вона слухає тільки стіни» (Рей Бредбері, 451 градус за Фаренгейтом).
Чому ж так відбувається? У нас є суспільство,і ми не перебуваємо в соціальній ізоляції. Проте відчуваємо самотність. На ці питання людству ще доведеться шукати відповіді. Та соціологи вже описують ці тенденції як великий еволюційний експеримент планети Земля.
Разом з тим, стосунки – це душевная близькість. У них проявляється внутрішня потреба будь-якої людини у безпечній емоційній прихильності. Так само як, згідно теорії англійського психіатра Джона Боулбі, у дитячій прихильності до матері. Тільки «прихильність у зрілому віці, можливо, більш взаємна і менше потребує фізичноого контакту, але за характером емоційного зв’язку ні чим не відрізняється дитячої.Щодо сили любові,то вона здатна чудесним чином зцілювати рани, які часто завдає нам життя» [3]. І, відповідно, почуття любові здатне на зміцнення нашого зв’язку з рештою світу. Любов і чуйність – це фундамент по- справжньому жалісливого, цивілізованого суспільства.
У буддизмі існує поняття про людську взаємозалежність на всіх рівнях: громадському, особистому, субатомному. Народжуючись і вмираючи, ми повністю залежимо від оточуючих, а незалежність, яку, як нам здається, знаходимо в проміжку між народженням і смертю, є достатньо відносною.
Отже, у кожного з нас є здатність до емпатії. Вчені стверджують, що людина за своєю природою милосердна. На жаль, в нашій, українській, культурі поки що не приділяється достатньо уваги розвитку компетентностей щодо емоційного інтелекту. І тоді природні людські якості і потенціал залишаються нереалізовані. Існує таке поняття взаємодії людини з оточуючими як «погладжування». Ідея погладжування у скерованні уваги на партнера зі спілкування. Тоді, звертаючись до нього, людина сигналізує про те, що визнає його присутність або його самого як особистість. Партнер при цьому відчуває ті чи інші емоції і почуття. Існують наступні типи погладжувань. За спрямованістю: внутрішні ( погладжування, які людина дає собі сама. Наприклад, самого себе підбадьорити) та соціальні (погладжування, які людина дає навколишнім. Наприклад, мама похвалила сина). За способом взаємодії: фізичні (погладжування, що включають фізичний контакт. Обняти, поцілувати у щічку, погладити по голові) та психологічні (погладжування без фізичного контакту. Сказати людині добре слово, посміхнутися, захоплюватися
успіхами колективу). За способом отримання: безумовні (погладжування, одержувані за те, що людина є такою, якою вона є) та умовні (погладжування, котрі людина отримує за те, що вона щось робить чи не робить) [4]. Існує думка, що погладжування – це така ж потреба, як і потреба в їжі, воді, повітрі, теплі. Дефіцит у погладжуваннях робить людей емоційно вразливими і схильними до маніпуляцій. Людина, якій бракує погладжувань, витрачає величезну кількість енергії на те, щоб задовольнити свій «голод» за ними. Разом з тим, відомий психоаналітик Хайнц Кохут, наголошує, що чим більше впевненість, з якою людина здатна себе приймати, чим ясніше її уявлення про себе, тим впевненіше і ефективніше вона буде висловлювати і пропонувати свою любов, не відчуваючи надмірного страху опинитися знедоленою і приниженою.
Важливе та актуальне завдання для всіх служб, дотичних до охорони психічного здоров’я, стає напрацювування програм розвитку культури емоційної грамотності та компетентності; здорових засад побудови та розвитку стосунків. Слід активно пропагувати та сприяти створенню та розвитку спільнот за інтересами для людей різних вікових категорій та соціальних контекстів, що на певному етапі життя опинилися або обрали бути самі.
Велика душа ніколи не буває самотньою. Як би доля не забирала від неї друзів, вона в решті решт, завжди їх собі створює (Ромен Ролан).
Література
1. Еріх Фромм Мистецтво любові «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга», 2017.-192с.
2. ОДИНОЧЕСТВО ЧЕЛОВЕКА В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ Бирбичук Т.В.1, Федосеенков А.В. European science No 9 (41) с.61-64
https://cyberleninka.ru/article/n/odinochestvo-cheloveka-v-sovremennom-obschestve
3. Сью Джонсон Обними меня крепче. 7 диалогов для любви на всю жизнь. Изд. Манн,Иванов и Фербер, 2017.- 352с.
4. BORSHCHEVSKA Anzhela THE NEW SOCIAL REALITTY OF HUMAN RELATIONS AND THE RESOURCES OF HAPPINESS. Щастя та сучасне суспільство: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Львів, 20-21 березня 2020 р.). – Львів : СПОЛОМ, 2020.– 329 с., 34с.
5. http://khocz.com.ua/10-zhovtnja-2019-roku-vsesvitnij-den-psihichnogo-zdorov-ja/