Дофамінова залежність

Дофамін (допамін, DA) – нейромедіатор, що виробляється в мозку людини, локалізація вироблення – гіпоталамус. Дофамін синтезується з амінокислоти тирозину через наступну стадію L-диоксифенілаланіну. Надалі з дофаміну може вироблятися норадреналін (також в гіпоталамусі).

Дофамін один з головних гормонів задоволення в нашому організмі. Дофамін виділяється у відповідь на якісь досягнення і ми хочемо повторювати ці дії знову і знову, щоб знову отримати свою «порцію радості». Особливо ми маємо потребу в дофаміні в моменти стресів, розчарувань, розпачу і тривог.

Дофамінова система задоволень дуже давня, вона розвинена у нинішніх приматів, була розвинена і у наших предків. Тому найпростішим способом отримати «легкий» дофамін є прості речі, які діяли ще у наших предків.

Чому це відбувається і що нам з цим робити?

Нормальна робота дофамінової системи визначається генетично. В генах закодовано, скільки у нас буде рецепторів до дофаміну (ген DRD2) і як буде відбуватися метаболізм дофаміну (ген DBH, ген COMT). Залежно від того, в якому варіанті знаходиться комбінація цих генів, необхідний зовсім різний підхід для вирівнювання рівня дофаміну в організмі.

Що лежить в основі позитивного ставлення людини до чогось? Якщо заглибитися в нейрофізіологію, то потрібно докладніше розглянути дофамінові рецептори, тому що саме дофамін дає нам відчуття впевненості в своїх можливостях, сили, життєстійкості, енергії. При його недоліку розвивається апатія, слабкість і депресія. Але! Потрібно пам\’ятати про те, що надлишок дає клініку занепокоєння, нервового напруження, страху, манії і навіть галюцинації! Занепокоєння на тлі надлишку дофаміну може приховувати під собою клінічну депресію.

Базовий рівень дофаміну (вироблення і підтримку) складається з безлічі повсякденних дрібниць, які можна описати як фізичні, психічно і соціальні ресурси. Здорова людина отримує рівномірні порції дофаміну протягом дня. А для шизофреніків і наркоманів, наприклад, характерні скачки рівня дофаміну: то сплеск від маніакальної мрії, то все погано і жахливо. Тому робота клінічного психолога з психіатричними пацієнтами багато в чому полягає в тому, щоб допомогти людині рівномірно малими порціями отримувати дофамін через дуже прості побутові дрібниці, характерні для здорового (психічно і соматично) звичайної людини. До таких простих дрібниць відносяться рекомендації весь час розглядати світ і людей, з цікавістю спостерігаючи і отримуючи задоволення від спілкування з людьми, від книг і фільмів, від повсякденних справ і ін. Тоді рівень дофаміну буде на необхідному рівні з рівномірно розподіленим кількісним надходженням в кров. В цьому випадку залежній ососбистості не буде потрібно (на фізіологічному рівні) йти в вигаданий або наркотичний світ за порцією задоволення.

Дофамінова петля (пастка) виникає в ситуації, коли дофамін виробляється не в разі отримання результату, а в разі самого процесу пошуку результату. Про дофаминінову петлю можна говорити в великій кількості побутових прикладів: переїдання, нескінченні активності в соцмережах, постійна перевірка пошти, смс, \”пропущених\” дзвінків і ін. Іншими словами, петля виникає тоді, коли людина починає робити щось від нудьги, а не від потреби.

Заохочення тут – дуже прості і легко доступні, на відміну від тих випадків, коли потрібно докласти серьезине зусилля для отримання чогось важливого для якої людини (не неробство!). І як тільки нейромедіатор стає переносником імпульсів в ланцюжку отримання задоволення від заохочення, то бажання отримати все більше і більше нагород стає основною турботою мозку. Пастка закрилася!

Після будь-якої продуктивної фази (вироблення нейромедіатора) слідує негативна. У цей момент вплив наркотику закінчується і рівень дофаміну різко падає. Це супроводжується різними соматичними та психічними реакціями, від відомої фізичної ломки до різноманітних важких думок. Надалі починаються зовнішні проблеми (втрата роботи, друзів, сім\’ї), від яких стає ще важче, але мозок уже не сприймає природні задоволення як достатні і звично тягнеться до наркотику (хімічна речовина або якась агресивна дія). І знову виникає самостимуляция, тільки вже під тиском зовнішніх обставин.

#залежнийрозладособистості #ігровазалежність #інтернетзалежність #ігроманія #залежність #психотерапіязалежності #лікуванняігроманії #лікуваннязалежності #лікуванняігроманії #інститутпсихотерапіїзалежності #реабілітаціязалежних #залежність #психотерапіязалежності #адикція #інститутпсихотерапіїзалежності #алекситимія #операціональнемислення #дофамін #дофаміновазалежність